"Гетьманська столиця" – памятник управленческого бардака

 Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця"  у м. Батурині Бахмацького району Чернігівської області (голова ОДА Хоменко В.М.) має особливе значення для формування історичної свідомості українського народу. Лише у 2009 році заповідник відвідало понад 200 тисяч туристів. Цей комплекс архітектурно-культурних пам'яток України міг би стати прикладом успішного розвитку як внутрішнього, так і міжнародного туризму і, відповідно, вплинути на створення привабливого іміджу держави у світі, що має позитивно позначатись на економіці України й наповненні її державної скарбниці.


Для цього необхідно, щоб об'єкти заповідника утримувались у належному стані, а місцева соціальна й інженерно-транспортна інфраструктури були приведені у відповідність із сучасними вимогами. Для досягнення цієї мети ще у 2002 році прийнято і затверджено постановою Уряду Комплексну програму збереження пам'яток Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".
За результатами аудиту Рахункової палати, Комплексна програма у визначений термін її завершення - 2009 рік - не виконана за жодним із її напрямів. І це притому, що з усіх джерел фінансування було спрямовано 165,3 млн. грн. - учетверо більше від передбаченого програмою, - з яких майже 120 млн. грн. - з державного бюджету.
Колегія Рахункової палати відзначила, що Чернігівська обласна держадміністрація, яка є державним замовником робіт і головним розпорядником коштів держбюджету на місцевому рівні, та Міністерство культури і туризму України не забезпечили ефективного управління зазначеними коштами та не створили умов для своєчасного виконання заходів Комплексної програми. Як наслідок, із п'яти об'єктів заповідника повністю відреставровано і введено в експлуатацію (з благоустроєм та зовнішніми інженерними мережами) лише один - Воскресенську церковно-приходську школу. На іншому об'єкті - будинку Кочубея - виконана лише І черга. Не завершено реставрації однієї з головних пам'яток - палацу Кирила Розумовського.
Бюджетні кошти витрачались за відсутності організаційного механізму, координації та узгодженості дій головних розпорядників і замовників робіт.
Міністерство культури та туризму, що є головним розпорядником більш ніж 90 млн. грн., взагалі самоусунулось від проблем заповідника, який був переданий йому в оперативне управління ще 2006 року.
Додав безладу в проведення робіт на об'єктах заповідника ще й той факт, що крім згаданих Міністерство культури та туризму та облдержадміністрації головними розпорядниками коштів виступали також Мінфін та Мінрегіонбуд, а фінансові потоки спрямовувалися через десять бюджетних програм.
Чернігівська ОДА протягом 15 років не спромоглася виконати доручення Уряду стосовно розробки генерального плану заповідника, що призвело до невизначеності пріоритетності відбору об'єктів для реставраційних робіт.
Крім того, облдержадміністрація не забезпечила виготовлення правовстановлюючого документа на право користування заповідником більш як 26 га із 57,5 га, на яких розташовані пам'ятки, а це загрожує втратою режиму заповідності цих земель.
Як замовник Комплексної програми, Чернігівська облдержадміністрація не визначила керівника і відповідальних її виконавців. Показники програми не включались до програм соціально-економічного розвитку області на відповідні роки, отже, кошти з місцевих бюджетів на виконання Комплексної програми не виділялись і вона фінансувалась переважно за рахунок держбюджету.
Незабезпечення з боку головних розпорядників реального планування видатків у 2003 - 2009 роках, зміна проектних та архітектурних рішень, а також інфляційні процеси призвели до того, що кошторисна вартість проекту зросла майже у п'ять разів проти передбаченого Комплексною програмою та становила 183,5 млн. гривень.
Безконтрольність з боку Міністерство культури та туризму, Мінфіну, Мінрегіонбуду, Чернігівської облдержадміністрації призвела до використання з порушенням законодавства 62,8 млн. грн., або майже 54 відсотків від обсягу коштів, виділених на збереження пам'яток "Гетьманської столиці".
Результати аудиту показали, що відновлені пам'ятки заповідника могли б приваблювати більше туристів до Батурина, якби була розвинена інфраструктура заповідника, організовано транспортне сполучення між об'єктами, завершена реконструкція системи водопостачання і створено достатньо закладів громадського харчування, повідомляє прес-служба Рахункової палати

Комментарии