"Професора" зняли з поїзда. Колишнього міністра енергетики Галущенка затримано під час спроби виїзду за кордон як члена ОПГ "Мідас"


Ексміністр енергетики 
Герман Галущенко, якого нещодавно затримали детективи НАБУ, подав через адвокатів скаргу до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Захист вважає затримання незаконним і просить суд
визнати дії правоохоронців неправомірними.

Як повідомляє пресслужба Вищого антикорупційного суду, скаргу сторони захисту зареєстровано 16 лютого.

«До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга сторони захисту щодо незаконного затримання колишнього міністра енергетики України», — йдеться в офіційному повідомленні суду.

Розгляд скарги призначено на 17:00 понеділка.

Нагадаємо, що колишнього міністра енергетики Германа Галущенка було затримано 15 лютого під час спроби виїзду за кордон. Йому повідомлено про підозру у відмиванні коштів та участі в організованій злочинній групі в межах так званої справи “Мідас”.

Раніше в Європейській комісії заявили, що стежать за розвитком ситуації та відзначили роботу українських антикорупційних органів, які, за словами речниці Паули Піньо, “показують реальні результати”.

2

Герману Галущенку повідомили про підозру у справі «Мідас»

НАБУ інкримінує участь у злочинній організації та відмивання понад $7 млн через офшорні структури.

Ексміністру енергетики Герману Галущенку повідомили про підозру у справі «Мідас»

Колишньому міністру енергетики Герману Галущенку вручили підозру у межах розслідування справи «Мідас». Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

За інформацією слідства, ексурядовцю інкримінують участь у злочинній організації (ч. 2 ст. 255 КК України) та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у великому розмірі (ч. 3 ст. 209 КК України). За даними правоохоронців, Галущенка затримали під час спроби перетину державного кордону.

Суть справи «Мідас»

Слідство встановило, що у лютому 2021 року на острові Ангілья — самоврядній заморській території Великої Британії — за ініціативи учасників злочинної організації було зареєстровано інвестиційний фонд, який мав залучити близько 100 млн доларів США.

Фонд очолив громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за даними слідства, на професійній основі надавав послуги з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед так званих «інвесторів» фонду, за інформацією НАБУ, була й родина Галущенка. Для приховування його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами цих компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Як зазначає НАБУ, ці компанії стали «інвесторами» фонду шляхом придбання його акцій. Після цього учасники злочинної організації, за версією слідства, перераховували кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках, діючи в інтересах підозрюваного.

Фінансові потоки та суми

За даними розслідування, у період перебування Галущенка на посаді через довірену особу, відому під псевдонімом «Рокет» (йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка), злочинна організація отримала понад 112 млн доларів готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

Отримані кошти легалізовувалися через різні фінансові інструменти, зокрема через операції з криптовалютою та «інвестування» у створений фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина ексміністра, було перераховано понад 7,4 млн доларів США. Окрім цього, понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та безпосередньо передали родині у Швейцарії.

За даними слідства, частину коштів використали для оплати навчання дітей у престижних освітніх закладах Швейцарії, а також розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту коштів розмістили на депозитах, що дозволяло родині отримувати додатковий дохід і використовувати його для власних потреб.

У НАБУ зазначають, що слідство триває, а всі обставини функціонування схеми та роль інших можливих учасників встановлюються. У разі доведення вини Галущенку загрожує кримінальна відповідальність відповідно до інкримінованих статей.

Нагадаємо, скандальний будинок, який раніше належав ексміністру внутрішніх справ Віталію Захарченку і де проживав Герман Галущенко — фігурант «плівок Міндіча«, досі залишається без управителя. Попри конкурс на Prozorro, який відбувся у вересні 2025 року, жодна компанія чи особа не виявила бажання взяти на себе управління об’єктом.

3

Галущенко занизив вартість оренди будинку Захарченка у п’ять разів 

Ексміністр юстиції міг свідомо занижувати орендну плату, щоб уникнути декларування арештованого будинку, повідомила голова антикорупційного комітету.Галущенко занизив вартість оренди будинку Захарченка у п’ять разів – Радіна

Ексміністр юстиції Герман Галущенко міг применшити вартість оренди арештованого будинку колишнього чиновника Захарченка у п’ять разів.

Про це заявила голова парламентського комітету з питань антикорупційної діяльності Анастасія Радіна, яка направила звернення до НАЗК, НАБУ та ДБР для перевірки законності користування будинком.

Минулого тижня на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Галущенко повідомив, що з червня по жовтень 2025 року орендував будинок площею 650 кв.м на вулиці Добровольчих батальйонів, 40 у Києві за 3 000 доларів на місяць (приблизно 126 000 грн).

Однак, як зазначила Радіна, за даними оголошень на сайтах з оренди нерухомості, реальна ціна такого будинку у травні 2025 року становила 15 000 доларів (654 000 грн). За її словами, це може свідчити про свідоме занизення вартості, аби уникнути декларування витрат, які перевищують поріг у 50 прожиткових мінімумів (151 400 грн у 2025 році).

«Інший варіант – Галущенко міг користуватися арештованим будинком безкоштовно або зі знижкою на невідомих підставах», – пояснила Радіна. Вона додала, що ексміністр не надав відповіді щодо свого перебування у будинку в ніч на 10 листопада, коли до нього приходили детективи НАБУ.

Голова антикорупційного комітету також звернула увагу на бездіяльність АРМА. Будинок, арештований і переданий в управління АРМА з 2021 року, використовувався третіми особами без нагляду, а доходи від нього не надходили до держави. Радіна підкреслила, що нове керівництво АРМА виставило будинок на пошук управителя лише у вересні, але до того не вживало жодних заходів для припинення незаконного користування.

Зараз відповіді на ці питання мають дати НАЗК, НАБУ, ДБР та Офіс Генпрокурора. Розслідування цієї справи може з’ясувати, чи були дії Галущенка свідомим порушенням антикорупційного законодавства.

https://parlament.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар